Підписатися на RSS

Науково-методична проблема школи:

«Впровадження в навчально – виховний процес інноваційних педагогічних технологій через удосконалення уроку як засобу розвитку креативності вчителя й учня»

Школа ХХІ століття повинна бути унікальною установою, яка має не номер, а власне ім'я, свою концепцію, свою філософію функціонування і розвитку, відповідні девіз та емблему, прапор, конституцію, схвалену всіма її членами - дітьми, педагогами, батьками.

Отже, школа нового покоління повинна:

  • навчити дитину вчитися, надати їй можливість здійснювати самостійний пошук і досягати прогресу в індивідуально обраному напрямку;
  • розвивати інтелектуальні здібності дитини: її мовлення, мислення, пам'ять, увагу, уяву;
  • забезпечити дітям можливість набувати навчальних, артистичних, етичних і практичних навичок для успішної майбутньої діяльності в демократичному суспільстві;
  • допомогти учням реалізувати свій творчий потенціал;
  • забезпечити школярам максимально широку освіту, допомогти їм знайти коло власних інтересів;
  • зберегти здоров'я та емоційний стан кожної дитини;
  • виховати людей, котрі вчитимуться все життя;
  • формувати в учнів навички спілкування та співпраці й виховувати ті людські якості, уміння, які необхідні в спілкуванні й спільних справах.
Мета освіти - формування такого рівня соціальної зрілості учнів, який буде достатнім для забезпечення їхньої самостійності в різних сферах життєдіяльності.

Щоб гідно прийняти виклик ХХІ століття, освіта повинна бути випереджальною, тобто спрямованою на вирішення проблем нового століття, розвиток творчих здібностей вихованців, формування у них проектної культури, нових способів мислення та дії. Українська педагогіка від К.Д.Ушинського до В.О.Сухомлинського вибудована на ідеї, що школа творить державу, а держава починається з любові до дитини й високої місії вчителя.

Освіта має сприяти формуванню самостійного мислення вчителя, впровадженню індивідуального підходу до розвитку його творчих здібностей, докорінному поліпшенню оволодіння професійними навичками.

Учитель має володіти комплексом морально-етичних якостей: гуманізмом, високою культурою, ввічливістю, чесністю, вимогливістю.

Вольові якості мають велике значення для успішної професійної діяльності педагога. До них належать витримка (володіння собою), наполегливість, терпимість, вимогливість, рішучість, сміливість.

Інтелектуальні якості вчителя зумовлюють професійні уміння, допомагають йому приймати правильні рішення, сприяють творчості, пошуку нових, неординарних шляхів вирішення проблем. Серед якостей - чіткість і логіка мислення, його критичність, творча уява, винахідливість, дотепність. Особливу роль у професійній діяльності відіграє оперативність мислення, що характеризує здатність педагога швидко знаходити оптимальні вирішення професійних завдань.

Формування і розвиток творчої особистості вчителя на основі підтримки педагогічного колективу, прагнення, аби знання як самоціль поступилися місцем знанням як інструментові життя - провідна мета діяльності сучасної школи.

Напрямки методичної роботи в школі

Внутрішньошкільна методична робота у Глухівській ЗОШ №2 І-ІІІ ступенів з педагогічними кадрами спрямована на:

- формування професійної компетентності,

- збереження та розвиток творчого потенціалу всього колективу,

- вироблення інноваційного стилю діяльності,

- підготовку вчителів до пошукової діяльності,

- залучення до науково - дослідницької та експериментальної діяльності з метою впровадження інноваційних особистісно - орієнтованих технологій в навчально-виховний процес.

Основні завдання:

- кадрове та науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу;

- упровадження в навчально - виховний процес інноваційних методик і технологій, трансформування наукових ідей у практику діяльності вчителів навчального закладу;

- розробка чіткої системи роботи щодо підвищення фахового та методичного рівня педагогічних кадрів в умовах оновлення змісту і структури освіти;

- вивчення, накопичення, апробація, впровадження в практику перспективного досвіду вчителів новаторів, нових освітніх технологій та систем.;

- залучення педагогів до науково - дослідницької діяльності.

Для ефективної реалізації вищезазначених завдань методична робота у нашому навчальному закладі має безперервний характер; робота всіх структурних одиниць та ланок спрямована на реалізацію науково-методичної проблеми школи і приведена до певної системи.

Основні форми методичної роботи

Головним у методичній роботі є надання реальної, дієвої допомоги вчителям у процесі розвитку їхньої майстерності як сплаву професійних знань, навичок, вмінь. Для підвищення ефективності функціонування системи науково - методичної роботи у навчальному закладі при плануванні роботи враховувалися вимоги, які випливають з об'єктивних закономірностей процесів підвищення професійної компетентності вчителів:

- практична спрямованість;

- науковість;

- конкретність;

- систематичність та системність;

- оперативність;

- оптимальне поєднання різних сучасних форм та методів роботи.

Планування науково - методичної роботи будується на основі діагностики (2 рази на рік); аналізу інформації про стан професійної компетентності педагогів, їхніх потреб та пропозицій. Моделювання динамічної структури, змісту й форм науково - методичної роботи відбувається з урахуванням результатів аналізу, освітніх потреб суспільства, науково - методичної проблеми школи.

У методичній роботі враховано індивідуальні, групові та загальношкільні форми роботи.

Індивідуальні форми роботи:

- діагностування;

- стажування / наставництво;

- самоосвіта;

- конкурс „Учитель року", „Класний керівник року";

- атестація;

- індивідуальні консультації, співбесіди;

- творчі звіти;

- практичний показ інноваційних методів педагогічної праці на уроках, в позакласній роботі;

- висвітлення в засобах масової інформації.

Групові форми роботи:

- методичні об'єднання;

- творчі групи;

- семінари - практикуми;

- „Школа вищої педагогічної майстерності";

- „Школа вдосконалення майстерності

- „Школа становлення молодого вчителя";

- тренінги;

- випуски методичних бюлетенів;

- лабораторія інноваційних технологій: експериментальна робота щодо запровадження нових навчальних програм; застосування в навчально - виховній роботі інноваційних технологій та методик;

- висвітлення в засобах масової інформації.

Масові форми роботи:

- педради;

- інструктивно - методичні наради;

- методичні виставки;

- предметні тижні;

- науково - практичні конференції;

- педагогічні читання;

- педагогічні зустрічі;

- дні відкритих дверей;

- „круглий стіл";

- огляд методичної літератури.

На всіх етапах розвитку школи головним завданням було і залишається підвищення рівня професійної майстерності педагогів. Учитель Глухівської загальноосвітньої школи №2 - це спеціаліст, який може оновлювати, вдосконалювати зміст своєї діяльності. Впоратися з цим завданням можна тільки за умови добре організованої та спланованої роботи шкільних методоб'єднань, оскільки в системі роботи методоб'єднання одним з провідних напрямів його діяльності є підвищення педагогічної майстерності вчителя без відриву від основного місця роботи. Вдосконалення професійної майстерності вчителя є одночасно й серйозним поштовхом до самоосвіти, умовою успішної, творчої праці.

Методичні об'єднання ми розглядаємо як головну форму науково- методичної роботи школи. Керує роботою методичного об'єднання голова, якого обрано членами методичного на два роки. Діяльність спрямована на вирішення таких завдань:

- забезпечення засвоєння й використання найраціональніших методів і прийомів навчання та виховання школярів;

- постійне підвищення рівня загальнодидактичної й методичної підготовки педагогів для організації та здійснення навчально - виховного процесу ;

- обмін досвідом, пропаганда та здійснення нових підходів до організації навчання й виховання;

- забезпечення постійного засвоєння сучасної педагогічної теорії і практики;

- створення умов для самоосвіти вчителів і здійснення керівництва творчою діяльністю педагогів.

Робота методичних об'єднань передбачає:

- діагностику утруднень вчителів, вихователів, класних керівників і вибір форм підвищення кваліфікації на основі аналізу потреб;

- вдосконалення педагогічної майстерності;

- розробку основних напрямків і форм активізації пізнавальної, науково - практичної діяльності учнів (олімпіади, конкурси, предметні тижні, аукціони знань);

- вивчення, узагальнення, впровадження кращого перспективного досвіду;

- створення банку даних інноваційних технологій;

- здійснення моніторингу ефективної діяльності членів методичного об'єднання;

- наставницький супровід становлення педагогічної майстерності, професійної компетентності молодих вчителів;

- участь в атестації педагогічних працівників.

Відбувається робота в двох напрямах:

1. теоретична частина - запровадження інноваційних технологій у навчальний процес, використання новітніх технологій;обговорення питань організації та здійснення контрольних зрізів знань.

2. практична частина - відкриті уроки, самоосвіта, творчі звіти тощо.

Реалізація запланованої роботи методоб'єдання відбувається через усі вище зазначені форми, провідними з яких вважаємо:

1. Робота методоб'єднань з питань теорії та методики навчальних предметів.

2. Виявлення, апробація та впровадження передового педагогічного досвіду.

3. Вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів.

4. Керівництво творчою роботою учнів.

5. Робота наставників з молодими вчителями.

6. Взаємовідвідування уроків.

7. Вивчення методичних, психолого-педагогічних новинок.

8. Проведення відкритих уроків з проблем, які поставлено на засіданнях МО.

19. Захист проекту уроку, позакласного заходу.

10. Участь в методичних виставках.

11. Орієнтування педагогів на самоконтроль та аналіз педагогічної діяльності результатів учбового процесу.

12. Методичні оперативки.

13. Проведення методичних тижнів.

14. Обмін досвідом.

15. Курсова підготовка та атестація.

Вся робота методоб'єднань пронизана практичною направленістю. Життя наполегливо вимагає творчого підходу до підбору тем, над якими працюють протягом навчального року вчителі. Важливо, що поряд з питаннями конкретно-методичного характеру, в полі зору знаходять місце питання психології молодшого школяра, проблеми дидактики уроку. Без цього сучасний учитель не може повною мірою забезпечити високу якість знань, умінь і навичок учнів.

Засідання методоб'єднання вчителів проходять 4 рази на рік. План роботи методоб'єднання змістовний, конкретний, який відповідає сучасним вимогам. Крім спланованої методичної роботи на рік, у керівника методоб'єднання є:

- відомості про вчителів методоб'єднання;

- протоколи засідань у стислому вигляді;

- виступи вчителів на засіданнях методоб'єднань, короткі рецензії на відкриті уроки.

Аналізуючи питання, які виносились на засідання методоб'єднання, серед інших ми виділили провідні:

- особливість вчителя і психологічний контакт з школярами;

- майстерність вчителя в реалізації спадкоємності й наступності у навчанні;

- дидактичні матеріали;

- творча лабораторія вчителів;

- комплексні вміння вчителя, необхідні для його творчої діяльності;

- оптимальні методи і прийоми розвитку творчості в класних колективах;

- нетрадиційні прийоми конструювання уроку на основі врахування індивідуальних особливостей учнів;

- досвід управління розвитком творчості дітей на уроках;

- аналіз ефективної індивідуалізації та диференціації учнів на уроках;

- досвід творчої діяльності вчителя;

- реалізація міжпредметних зв'язків на уроках;

- творчий підхід учителя до вибору засобів, форм, прийомів і методів навчання школярів;

- виховання вольових якостей характеру в учнів;

- роль самостійної роботи в підвищенні рівня знань і вихованості учнів;

- відкритий урок як важливий засіб розвитку творчої активності вчителя;

- система роботи вчителя з формування мовленнєвих умінь на уроках;

- розвиток логічного мислення учнів у процесі викладання математики;

- розвиток пізнавальної активності на уроках;

- активізація розумової діяльності учнів;

- розвиток творчого мислення учнів;

- активізація творчої пізнавальної діяльності;

- види письмових робіт творчого характеру;

- шляхи і засоби активізації словника;

- система перевірок письмових робіт. Оцінка знань, умінь і навичок

- планування та організація повторення;

- компетентність учителя у вивченні психологічних особливостей учнів та вміння діагностувати їх творчість;

- стимулювання дитячої творчості;

- взаємодія з батьками у розвитку творчих здібностей дитини;

- організація творчих справ у класі;

- особливості підготовки дітей до навчання у школі другого ступеня.

Кожний керівник МО наприкінці навчального року аналізує діяльність свого МО та на основі цієї інформації проводиться загальний аналіз діяльності методичних об'єднань.

Кiлькiсть переглядiв: 2145

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.